torg lud

    Торгівля людьми під час війти
    З початку війни ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми значно
    підвищився. Це пов’язано з тим, що частина людей виїхала на тимчасове
    місце проживання до Європи, частина переміщена всередині держави, а
    значна кількість людей примусово вивезені на територію росії та
    білорусі. Окрім того, російська агресія та злочини, вчинені
    представниками держави-агресора стосовно мирного населення України,
    зокрема, їх незаконне утримування, перебування в полоні та використання
    у збройному конфлікті, загострили проблему трудової та сексуальної
    експлуатації крізь призму ст. 149 Кримінального кодексу України.
     
    Що таке торгівля людьми?
    Суть поняття “торгівля людьми” визначає  Закон України “Про протидію
    торгівлі людьми”, зокрема абзац 15 частини першої статті 1, а саме:
    торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є
    людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або
    одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі
    сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого
    стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з
    використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності
    від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України
    визнаються злочином.
    Іншими словами, торгівля людьми – це форма сучасного рабства та
    порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти, та
    яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для жодної країни світу,
    включаючи Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують
    та експлуатують.Експлуататори отримують прибуток через контроль та використання інших
    людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі,
    освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватись як
    всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є
    знайомі люди – ті, яким довіряють.
    Як бачимо, торгівля людьми має різні види, серед яких і примусова праця,
    і використання у збройних конфліктах.
     
    У яких формах може проявлятися торгівля людьми?
    Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
        - трудова експлуатація;
       -  сексуальна експлуатація, використання у проституції та порнобізнесі;
      -   примусове жебрацтво;
      -   примусове втягнення у злочинну діяльність та збройні конфлікти;
       -  торгівля людьми з метою вилучення органів, примусового сурогатного
    -материнства тощо.

    Ознаки того, що людина потрапила у ситуацію пов’язану з торгівлею
    людьми:
       -  забрали паспорт або інші документи;
      -   позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
    -     погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний
    тиск;
      -   примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися,
    -застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;
       -  примушували відпрацьовувати вигадані борги;
       -  була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;
      -   примушували працювати понаднормово;
     -    проти волі використовували у збройному конфлікті.

    Законодавство у сфері протидії торгівлі людьми
    Оскільки торгівля людьми визнана міжнародною проблемою, вона не може
    бути розв’язана на рівні однієї України. Така боротьба потребує і
    національних, і міжнародних спільних дій та співробітництва – необхідно
    об’єднаними зусиллями перервати цей ланцюг насильства.

    Міжнародне законодавство
    Для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції з України наша
    держава повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на
    боротьбу з торгівлею людьми і з дискримінацією жінок. Серед них:

       -  Конвенція ООН 1949 року про боротьбу з торгівлею людьми й
    експлуатацією проституції третіми особами, яка значно розширила коло
    дій, що вважаються злочинними у сферах торгівлі людьми та сексуальної
    експлуатації;
        - Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок,
    шоста стаття якої вимагає від держав прийняття та виконання відповідних
    законів, що сприятимуть припиненню всіх видів торгівлі жінками;
      -   Декларація ООН про подолання насильства над жінками, в якій продаж
    жінок, їх експлуатація та примус до проституції чітко названі видом
    насильства проти жінок, який держави зобов’язані викорінювати.

    Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на
    протидію торгівлі людьми, є Протокол про попередження і припинення
    торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що
    доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної
    організованої злочинності і Конвенція Ради Європи про заходи щодо
    протидії торгівлею людьми. Цими документами визначено основні поняття
    торгівлі людьми, окреслено коло суспільно небезпечних діянь, які
    підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти
    запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації
    праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

    Національне законодавство
    Оцінюючи зусилля України в боротьбі з торгівлею людьми, необхідно
    зазначити, що наша держава однією з перших у Європі ухвалила закон про
    кримінальну відповідальність за здійснення зазначеного злочину.
    Так, ключовими актами у національному законодавстві, що діє у сфері
    протидії торгівлі людьми є Конституція України, Кримінальний кодекс
    України, Закон України “Про протидію торгівлі людьми”, Закон України
    “Про охорону дитинства”, Закон України “Про порядок виїзду з України і
    в’їзду в Україну громадян України” тощо.
     
    Куди звернутись для отримання статусу?
    Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право
    звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про
    встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до
    органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
     
      Соціальний та правовий захист
    Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі
    людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на
    безоплатне одержання:
    1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою
    володіє така особа;
    2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної
    допомоги;
    3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі
    відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від
    торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності
    може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації,
    зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у
    кримінальному процесі;
    4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її
    заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
    5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом
    Міністрів України;
    6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну
    підготовку.
    У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» до переліку
    категорій, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, не
    входять особи, що постраждали від торгівлі людьми. А тому такі особи
    мають право на БВПД на загальних засадах, тобто виходячи з їхніх
    доходів, або належності до пільгових категорій.

    Проте, первинну правову допомогу може отримати кожен.
    Також в Україні безкоштовну та конфіденційну консультацію з питань
    протидії торгівлі людьми можна отримати, звернувшись на Національну
    безкоштовну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування
    мігрантів 0 (800)-505-501 (зі стаціонарних телефонів) та 527 з
    мобільного.Окрім того, можна звернутися на Національну гарячу лінію з
    попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної
    дискримінації за номером телефону 0 800 500 335 (з мобільного або
    стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Гаряча лінія організована та
    діє з 1997 року завдяки ГО “Ла Страда – Україна”.
    Варто зазначити, що 19 липня 2022 року Держдепартамент США включив росію
    до списків країн, що ведуть політику або практику торгівлі людьми та
    примусової праці або чиї сили безпеки та підтримувані урядом збройні
    організації вербують чи використовують дітей як солдатів.
    Посилання на відеоролики: 
     

    463209129ef0e18994f480929aa8a932a9dda3694c13353aa8d5efcbef47284b

    З метою протидії та попередження вчинення онлайн-шахрайств шляхом підвищення рівня обізнаності населення про шахрайські схеми,  до Вашої уваги інформація, надана відділом протидії кіберзлочинам в Сумській області Департаменту кіберполіціі Національної поліції України:

    П’ять речей, які ти можеш зробити, щоб захистити себе від шахраїв:

    1. Будь пильним та обережним.
    2. Не перераховуй кошти не верифікованим особам.
    3. Уникай фейкових сторінок у соціальних мережах.
    4. Не розголошуй свої персональні дані.
    5. Ознайомся з шахрайськими схемами тут.

    З вами зв’язався працівник банку?

    Пам’ятай про 5 фактів:

    1. Реальной працівник банку не просить надсилати кошти! Лише шахраї наполягають на оплаті грошовим переказом чи криптовалютою.
    2. Працівнику банку не потрібна інформація про ваш картковий рахунок! Ніколи не передавай інформацію про твої рахунки тому хто телефонує.
    3. Не повідомляй нікому тимчасові паролі, які приходять в смс-повідомленні! Розголошення цієї інформації призведе до втрати коштів.
    4. Не переходь за посиланнями! Не натискай на посилання, які надсилає тoбi «працівник банку».
    5. Не виконуй ніяких дій у банкоматах чи терміналах. Співробітник банку не надає вказівок щодо проведения маніпуляцій у банкоматах чи терміналах.

    6 ознак фішингового листа:

    1. Звернення до вас автоматичио згенероване.
    2. E-mail адресанта не офіційний.
    3. У листі містяться прохання надати персональні дані.
    4. Наявні кнопки з гіперпосиланням на фейковий сайт.
    5. Додані невідомі вкладення.
    6. У тексті присутні граматичні помилки.

    НЕ CTAHЬ ЖЕРТВОЮ

    1. Захисти. Завжди захищай свою особистість. Ніколи не повідомляй свою особисту інформацію.
    2. Відмов. Довіряй своїм інстинктам. Якщо втии отримав підозрілий електронний лист, видали його. Яхщо ти сумніваєшся в правомірності телефонного дзвінка від незнайомця, поклади трубку.
    3. Повідом. Повідомляючи про шахрайство, ти надаеш правоохоронним органам інформацію, необхідну для припинення злочинної діяльності шахраїв i запобігання щоб інші нe стали жертвами. ФІШИНГ – (комбінація голосу та SMS) — це атака соціальної інженеріі, ключовою задачею якої обманом змусити жертв надати конфіденційну інформацію› по телефону.
    1. Будьте пильними при отриманні дзвінків з невідомих вам номерів.
    2. Не передавайте дані ваших карткових рахунків чи паролю до онлайн банкінгу. Банківські працівники ніколи не запитують таку інформацію.
    3. Не довіряйте особі яка телефонує,  тільки тому, що вона знае про вас персональну інформацію. Шахраї можуть знайти її в Інтернеті.
    4. Не перераховуйте кошти за проханням особи, яка телефонує, працівники банку ніколи не попросять вас про це.

    Злочинці, які отримують гроші незаконним шляхом, повинні приховувати a6o відмивати джерело походження своїх коштів. Вони залучають людей для переказу грошей – дропів! Не беріть участь у вчиненні злочину, не погоджуйтесь отримувати на свої карткові рахунки чи криптогаманці кошти невідомого походження!

    ЯК НЕ ВТРАТИТИ ГРОШІ. ПОРАДИ НА САЙТІ

    ШАХРАЇ ПОЛЮЮТЬ ЗА ГРОШИМА. ЯК НЕ СТАТИ МІШЕННЮ?

    ЗНАЙШОВ ТОВАР ЗА ПІВЦІНИ? ТЕБЕ ЗНАЙШЛИ ШАХРАЇ!

    ЗНАЙОМИЙ ПРОСИТЬ В БОРГ? НАПИШИ ЙОМУ…

    ТЕЛЕФОНУЄ ПРЕДСТАВНИК БАНКУ? ЯК ЙОГО ПЕРЕВІРИТИ?

    РОДИЧ ПОТРАПИВ У БІДУ? ШАХРАЇ ЧЕКАЮТЬ І ТЕБЕ!

    Департаментом кіберполіції, спільно з партнерами розроблено електронну платформу "МРІЯ", яка створена для обєднання проєктів, реалізованих у синергії Кіберполіції України та волонтерів. Основна мета проєкту є протидія кремлівській пропаганді та фейковим або проросійським ресурсам у мережі Інтернет. 

    ПОСИЛАННЯ НА САЙТ "МРІЯ"

    63eccf894ca5a673238927

    347445330 143995728656968 3385247394046979983 n
    18 травня 2023 року виповнюється 79 років з дня жахливого злочину проти корінного населення Криму. У цей день у 1944 році сталінський режим здійснив масштабну депортацію кримських татар .
    Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС.
    Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуду, побутовий інвентар і провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді вдавалося зібрати в середньому 20–30 кілограмів речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою.
    Під час головної хвилі депортації виселено близько 200 тисяч кримських татар, для перевезення яких було використано 70 ешелонв.
    При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.
    Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула.
    За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.
    Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей. Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.
    4 липня 1944 року, НКВС офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація “переселення кримських татар” завершена.
    14 липня 1944 року до Криму дозволили переселитися 51 тисячі людей, переважно росіян. Їм надали для проживання опустілі оселі кримських татар.
    Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.
    У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар.

    день памяті

    Ніколи знову!
    Пам'ятаємо заради майбутнього!
    8 травня Україна разом із Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8 - 10 мільйонів українців загинули у війні 1939 - 1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.
    Вічна і світла пам'ять українським воїнам, які віддали своє життя у Другій світовій війні. Пам'ятаємо їхній подвиг і всі злочини гітлерівського режиму. Молимося за наших військових, які захищають мир України та всієї Європи.   ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО

    КОРИСНІПОСИЛАННЯ

    ЗНАЙТИНАС

    © 2026 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"